Тюнінгована УРСР?

Під час робочого візиту до Німеччини «президента» України зустрілипікетом громадсько-активні українці, яким пощастило в той час такожперебувати у цій країні. Вони тримали транспаранти з написом «назад вСРСР?» та гасла проти утисків свободи слова і інших громадянськихсвобод в Україні.

Акція правильна, я б і сам до неї долучився, якби мавтаку нагоду. Та і напис такий можна побачити на різних протестнихакціях українців. Однак у мене виникло одне єдине питання: «А чомуназад?». Чи виходили ми з нього коли не будь взагалі? Чи можна вважати,що змінивши вивіски, ми змінили суть самої держави? Та і взагалі, чиможна вимагати від тих, кого змалечку вчили прислужувати, одразу статигосподарями?..

Всі, хто претендував на роль господаря врадянських колоніальних «республіках» (тобто мали свої погляди івиявляли ініціативу), були ліквідовані фізично. Решту готували до ролірабів головного і єдиного господаря – Сталіна. Однак Сталін помер, араби залишились. Україна отримала свою «незалежність» випадково.Внаслідок розвалу Радянської імперії представниками нації рабів, яківислужили собі владу, однак не знали, що з нею робити. Нажаль, вонидосі визначають політику найбільших республік колишнього союзу, іпланомірно ведуть їх до краху…
Свідченням цього стало офіційневизнання Україною того, що вона є правонаступницею СРСР, а томудобровільно взяла на себе виплату частини державного боргу цієї імперіїзла. Однак чомусь своєї частини майна (золотовалютних запасів,приміщень посольств, флоту тощо) так і не отримала. Більше того,добровільно віддала іншій (дійсній) правонаступниці – Росії –Чорноморський флот і ядерну зброю…

Тому сьогоднішня «Україна» єнічим іншим, як модернізованою УРСР, до якої причепили «тюнінг» увигляді прапора, герба, гімну та Конституції. Однак суть її залишиласьнезмінною – колонія без будь-якого бачення свого майбутнього. Ісьогоднішня «влада» просто повертає цю республіку у «природне» русло –під вплив нашого північного сусіда.

Як справжній успішнийгосподар буде управляти своїм господарством? Він напевне почне з того,що спланує свої дії на кілька років наперед. Сприйматиме і перейматимепозитивний досвід сусідів. Сам експериментуватиме і вдосконалюватиметехніку, механізми, підвищуватиме кваліфікацію персоналу. Гнатиме в шиюі каратиме бездарних робітників, ледацюг і крадіїв. Він примножуватимесвої статки не для того, аби купатись у розкошах і нічого не робити.Успіх його справи – це його самореалізація. Дорогі речі – виключносправа престижу для ділових партнерів. Комфорт – засіб підвищенняпродуктивності праці. Нічого зайвого. Він приходить всерйоз і надовго,тому все, що він робить, робиться якнайкраще. Він за все відповідаєособисто.

Якщо ж господарство успадковує людина, яка звиклапросто виконувати накази, то це завжди буває не на довго. Адже рабиніколи не примножують здобутків, а лише насолоджуються здобиччю, покиповністю її не з’їдять. І коли їсти вже нічого – продовжують своєзлиденне існування.

Пострадянські республіки досі не «з’їли»виключно тому, що представники «нації рабів» натрапили на занадтовеликий запас «харчів». І от сьогодні ми пожинаємо плодипостколоніальної депресії суспільства. Адже олігархи (представники всетієї ж «нації») примножують свої статки не внаслідок підвищенняпродуктивності праці, енергозбереження та переоснащення виробництва, авнаслідок екстенсивного розвитку – поглинання менших підприємств тастворення монополій.

Найбільше рабський світогляд змоглиприщепити робітникам, селянам (особливо там, де голодомор найбільше їхторкнувся), військовим, партійній номенклатурі КПРС. Найменше – тим,хто мав хоч якусь самостійність та поле для маневру – інтелігенції,«червоним директорам», комсомольцям, чекістам, «ворам в законі» таголовам колгоспів. Представники останнього переліку виявились найбільшуспішними і зуміли захопити владу та присмоктатись до тіла республіки,щоб успішно на ній паразитувати. Ось так і виходить, що Рсією правитьчекіст, Білоруссю – голова колгоспу, а Україною - представники різнихОЗУ.

Невміння керувати згідно визначених правил та хронічнанеобхідність брехати призвели до того, що на сьогодні всі владніінституції Тюнінгованої УРСР втратили свою легітимність. Давайтерозглянемо факти:

  1. 1. в Україні не було створено легітимноїбільшості, адже діюча парламентська більшість утворена не депутатськимифракціями, а самими депутатами;
  2. 2. «уряд» нелегітимний, оскільки призначений неконституційною більшістю голосів;
  3. 3. «парламент» нелегітимний, оскільки, попри відсутність коаліційної більшості, не був розпущений та переобраний;
  4. 4. судова система нелегітимна, оскільки діє відповідно до «закону», ухваленого «парламентом»;
  5. 5. «президент» нелегітимний, оскільки не відновив конституційність законодавчої, виконавчої та судової гілок влади;
  6. 6. органи місцевого самоврядування нелегітимні, оскільки діють понад термін своїх конституційних повноважень;
  7. 7. Закони нелегітимні, оскільки ухвалені з порушенням Конституції , асаме пункту, який стосується особистого голосування депутата;
  8. 8.блоґери незадоволені, що підписка цього угруповання видаляєповідомлення зі щоденників, але беруть якісь зобов’язання перед цієюСлужбою безпеки узурпаторів, яка називає себе «Службою безпекиУкраїни»;
  9. 9. підприємці скаржаться, що податки занадто високі,але продовжують сплачувати - чи ухилятись від сплати - групі рекетирів,які називають себе «Державною податковою адміністрацією»;
  10. 10.правозахисники скаржаться, що «міністр» внутрішніх справ не збираєгромадську раду послухати про порушення прав людини, пишуть«президенту» відкриті листи, але мовчать про те, що конституційноївлади в країні нема;
  11. 11. журналісти вимагають зупинити цензуру,але осіб з організованого доброчинного угруповання, яке зайняло урядовібудівлі, вперто називають «президентом», «прем’єр-міністром»,«міністрами» тощо;
  12. 12. опозиція має намір взяти участь у вибораху відповідності з новим «законом», прийнятим цим «парламентом», аленіхто з депутатів і не подумав скласти мандат на знак протесту протиіснування нелегітимного парламенту;
  13. 13. Чи не єдиним легітимниморганом влади в Україні залишився Кримськотатарський Меджліс, існуванняякого вперто не помічає «Влада».

По суті, в Україні немає аніпрезидента, ані міністрів, ані депутатів, ані законів. Є лише люди, якісебе ними вважають, та люди, які в це вірять.
Ця ситуація єзакономірною, адже вже у самій Конституції було закладенонедієздатність та безвідповідальність всіх органів державної влади.Президент обирається на всенародному голосуванні, однак ні перед ким незвітується і не відповідає за свої справи. Депутати ВРУ не несутьвідповідальності за ухвалені ними закони, а отже і не зацікавлені втому, аби ці закони приносили користь державі. Суд формуєтьсяПрезидентом і Верховною Радою, тобто тими, кого він, можливо, будесудити…

З одного боку це жахливо. Жити в державі безлегітимної влади – значить перебувати у стані постійної нестабільностіі хаосу. Нікому вірити і ні до кого звернутись за захистом. Захищатисьвласноруч – означає порушити «владну» монополію на правосуддя таправоохоронну діяльність, і опинитись під тиском усієї Системи.

Зіншого ж – це добре, адже на сьогодні ми, українці, маємо всі необхідніюридичні, політичні і моральні підстави для того, аби створити справжнюУкраїнську Державу. Державу, яка визнає себе правонаступницею неколонії УРСР, а великої держави Київська Русь. Державу, яка стане необ’єктом міжнародної політики, а її суб’єктом, а отже сама визначатимецю політику. Словом – державу нашої мрії.

У 91-му році однієюз найбільших помилок державотворців, яка і призвела до нинішньоїситуації, стало бездумне оголошення громадянами новоствореної державивсіх, хто проживав на її території в момент проголошення незалежності.Це сталось добровільно-примусово. Адже не кожен хотів бути їїгромадянином. І не варто було їх до цього змушувати. Громадянство – цемає бути почесно. Це звання необхідно заслужити. Скласти певні іспити,пройти випробувальний термін. Отримавши громадянство людина повинназдобути не лише більше прав, але і більше обов’язків. Громадянинповинен мати право голосу і обов’язок захищати свою країну.
Саметакій характеристиці відповідало українське козацтво. Козаками ставалиті, хто хотів бути вільним і був готовий свою волю боронити. Право іобов’язок на Січі перебували в гармонії. Цю гармонію необхідновідновити.

Нехай вони вважають себе владою. Ми ж знаємо, що целише ілюзія. Вони існують окремо від нас. Ми маємо створити державу безних.

Источник: “http://zhzh.info/publ/9-1-0-2708”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя